Більшість крипто-обмінників, включно з YellowChanger, не просять паспорт на кожній угоді — замість особистості перевіряють адресу, з якої прийшов переказ. Це AML-перевірка, і логіка в неї інша, ніж у звичного KYC на біржах: рішення ухвалюється за конкретними порогами ризику, а не за фактом реєстрації акаунта.

Чим AML відрізняється від KYC

KYC — know your customer, перевірка особистості користувача. Зазвичай вона обов'язкова ще до першої угоди: потрібно завантажити документ, іноді селфі з ним, пройти модерацію — і лише потім з'являється доступ до торгівлі. Це стандарт для централізованих бірж.

AML — anti-money laundering, перевірка не людини, а грошей. У YellowChanger об'єктом перевірки стає конкретна адреса відправника, і відбувається це не до, а в момент обробки вже створеної заявки. Різні об'єкти перевірки й різний момент спрацювання — звідси й різниця в досвіді користувача: KYC вимагає дій заздалегідь, AML зазвичай взагалі непомітний.

Як рахується ризик адреси

Адреса відправника отримує ризик-оцінку від 0 до 100% через незалежних постачальників AML-аналітики — тих самих, що використовуються індустрією загалом, а не внутрішню саморобну метрику. Якщо ризик не перевищує 70%, а частка «червоних» (позначених як підозрілі) міток за адресою не перевищує 0.1%, заявка обробляється повністю автоматично. Під цей опис підпадає переважна більшість обмінів.

Перевірку на YellowChanger проходить не користувач, а конкретна адреса, з якої прийшов переказ — і в переважній більшості випадків вона завершується без участі людини з обох боків.

Що відбувається, якщо адреса потрапила в зону ризику

Коли один із порогів перевищено, сервіс вправі призупинити заявку для додаткової перевірки. У частині таких випадків може знадобитися документ, що посвідчує особу — фото чи відео з ним, скриншот біржового чи гаманцевого акаунта, з якого пішов переказ, або інша інформація про джерело коштів. Але навіть тоді повернення надісланих грошей на адресу, з якої вони прийшли, найчастіше можливе без проходження повної верифікації — це той випадок, коли AML-перевірка розходиться зі звичною логікою KYC: потрапляння в зону ризику не дорівнює автоматичному блокуванню коштів до пред'явлення паспорта.

Чому це не те саме, що обов'язковий KYC на біржах

На централізованій біржі верифікація — це передумова для торгівлі загалом, незалежно від історії конкретної адреси: без пройденого KYC ордер просто не створити. Модель на основі AML влаштована навпаки — перевіряється гігієна конкретного переказу в момент обміну, а не особистість заздалегідь. Той самий принцип діє і для виведення у фіат: наприклад, для пари USDT (TRC20) → рублі через СБП AML-перевірка адреси відправника працює так само, як і для обміну між криптовалютами, без окремої форми верифікації особи перед угодою.

Чи можна перевірити адресу заздалегідь

Так. Перед відправкою переказу можна самостійно перевірити свою адресу через публічний AML-інструмент BestChange — це можна зробити в будь-який момент, до або після переказу. Джерела й списки, які використовує цей інструмент, визнаються валідними для риск-моделі сервісу, включно з санкційним списком Chainalysis OFAC та іншими списками, узгодженими з рекомендаціями FATF і вимогами OFAC. Перевірка добровільна і не замінює власну перевірку сервісу при отриманні коштів, але знижує ризик, що заявку призупинять.

Коротко: різниця між AML і KYC

KYC перевіряє особистість людини, зазвичай до угоди й з обов'язковим документом.

AML на YellowChanger перевіряє адресу та походження переказу в момент обробки заявки, без документа для переважної більшості обмінів.

Поріг для автоматичної обробки — ризик адреси не вище 70% і частка «червоних» міток не вище 0.1%.

Перевищення порогу — це не блокування грошей, а призупинення для перевірки; повернення на адресу відправника найчастіше доступне без повної верифікації.

Часті запитання

Чи потрібно проходити верифікацію, щоб обміняти крипту на YellowChanger?

Ні, для переважної більшості заявок KYC не потрібен — працює автоматична AML-перевірка адреси відправника. Документ можуть запросити лише в окремих випадках, коли ризик-оцінка адреси перевищує встановлені пороги.

Що означає, якщо заявка «зависла» на перевірці?

Найімовірніше, адреса відправника отримала підвищену ризик-оцінку, і сервіс призупинив обробку для додаткової перевірки. Це не означає втрату коштів — зазвичай усе вирішується поверненням або, рідше, запитом документа.

Чи правда, що при підозрі одразу блокують гроші назавжди?

Ні. При перевищенні порогу ризику заявка призупиняється для перевірки, а не блокується безумовно — повернення на адресу відправника в таких випадках найчастіше можливе без проходження повної верифікації особи.

Як заздалегідь дізнатися, чи «чиста» моя адреса?

Можна перевірити адресу через публічний AML-інструмент BestChange до відправки переказу — це не обов'язково, але знижує ризик призупинення заявки.

Чим принципово AML відрізняється від KYC, якщо зовсім просто?

AML перевіряє гроші та їхній шлях, KYC перевіряє особистість людини. Перше може пройти непомітно для користувача, друге завжди вимагає дій заздалегідь.